- сполучіться
- злучацьзлучыцьяднаццаяднаць
Українсько-білоруський словник. 2013.
сполучіться
Смотреть что такое "сполучіться" в других словарях:
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення: 1) з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто , що небудь перебуває, розташовується, розміщується. ||… … Український тлумачний словник
від — прийм., з род. в. 1) Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого , чого небудь; прот. до. || Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого небудь. || Уживається на означення послідовності дій … Український тлумачний словник
з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
он — част. 1) вказ. Указує на що небудь віддалене. || Указує на якийсь факт, подію, явище і т. ін. || Указує на який небудь предмет або особу. || Указує на суперечливу ситуацію або при протиставленні. 2) вказ. Уживається для висловлення наказу,… … Український тлумачний словник
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
до — I прийм., з род. в. Сполучення з до виражають: Просторові відношення: 1) Уживається на означення місця, предмета або особи, в бік яких спрямована дія. || Для означення предмета або особи, стосовно якої відсувається дія. || Для означення кінцевого … Український тлумачний словник
той — I того/, ч., та, тіє/ї, рідко то/ї, заст. ті/ї, ж., те, того/, с.; мн. ті, тих; займ. 1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував… … Український тлумачний словник
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник
мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… … Український тлумачний словник
куди — присл. 1) пит. У яке місце?, У якому напрямку? || Уживається в питально окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де небудь. || у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані… … Український тлумачний словник
